Підсунули свиню Невмотивовані росіянізми в мові телебачення

 

«Кааліцийна літєратура»
Не є таємницею факт про те, що багато акторів чи дикторів телебачення, в українську мову яких ми щодня вслуховуємося, після вимкнення камери або мікрофону одразу переходять на російську. Чому так відбувається, то інша розмова, але більшість таких «взірців літературної мови» несвідомо використовують конструкції, а подекуди – і слова, яким належне місце – у мові північного сусіда, але аж ніяк – у грамотній українській.
Не відстають від виконавців і автори текстів: для теленовин, реклами тощо.
Найпоширеніша помилка – нехтування вимовними нормами, українською фонетикою.
Яскравий приклад маємо щодня перед очима: промови та виступи однієї української владної пані. Її «чарівна» вимова звуку «а» на місці закономірного «о» (нормального для нашої мови і, відповідно, позначеному на письмі) може сподобатися хиба що пародистам. А також росіянам, на чий «акаючий» манер і звучать українські слова з вуст цієї пані.
На кшталт такої хибноінтелігентної «модної» вимови щодня чуємо: «кАаліцИя» замість «кОаліцІя», «літЄратура» замість «літЕратура» тощо.
Надзвичайно багато засмічень української мови відбувається, коли при підготовці матеріалів для телемовлення використовується російськомовне джерело. Як ми радіємо українським версіям західних кінострічок із майстерним перекладом акторських реплік, і яку прямо протилежну ситуацію маємо можливість спостерігати при російсько-українському перекладі.
Кілька прикладів із двомовних теленовин: «натовп намагалися розділити невідомі люди в штатському», «саме джерело – на дальньому від церкви березі», «сонна лощина», «за містом негустий листвяний ліс», «сучасний Ноєв ковчег», «заходяться з’ясовувати відносини»…
Авторам слід було б знати: для позначення того, що не стосується військових справ використовується слово «цивільний»; відповідником російського слова «дальний» є «далекий» (Далекий Схід, далекобійник, далекозорість), для позначення відстані між двома об’єктами краще використовувати «віддалений». У нашій мові є слова «лощовина», «видолинок» та «виярок», але їх немає в російській, тому – «лощина»?
Для позначення зв’язків між людьми більше підходять слова «стосунки» або «взаємини», але ми послідовно слідом за дикторами використовуємо незграбне «відносини» (бо воно нагадує російське «отношения»). А ліси в нас бувають хвойні, листяні та мішані (а не змішані, до речі; «змішаним» називається щось тимчасово, а не постійно поєднане).
Я вже не кажу про помилку правопису «Ноєв» (як і, наприклад, «Андрієвич») – лише «Ноїв» («Андрійович»).

Можна навести ще кілька прикладів
Дуже полюбляють уживати телевізійники слово «центробіжний»: від сюжетів про досліди фізиків до тенденцій у політиці. Сподіваюся, що до «центростремительний» справа ще не дійшла (було б дотепно – «активізація центростремительних сил»). Але зі школи всі свідомі люди пам’ятають, що в українській мові є тільки «відцентровий» (та «доцентровий»).
За «виголошувачами текстів», зрозуміло, стоять редактори, проте й це не заважає час по часу чути: «почтив пам'ять безневинно убієнних» замість «вшанував», «влаштовують пири під час зустрічі» замість «бенкети».
Уривок з розповіді про сільське господарство: «Злісними шкідниками городини є бояришниця та златогузка». Шановні телевізійники, в жодному українському словникові таких слів ніколи не було! Російське «боярышница» – від рослини боярышник, що українською – «глід», а метелик-шкідник цієї рослини – білан! Для назви іншого метелика в українській мові є два слова: золотогуз та золотогузка.
 Зустрічаються й такі помилки як «ігрок», «упрямий» замість нормальних «гравець» та «упертий». Ранкові ведучі бажають нам отримати неабиякий заряд «бодрості» замість «бадьорості».
Нарешті ми не чуємо вислів «грецький горіх» – усі запам’ятали, що цей корисний 

Українські слова з російським відтінком
Найбільша доля помилок невмотивованих росіянізмів на телебаченні та в рекламі припадає на вживання українських слів у російському значенні або використання їх з російськими ознаками.
Прикладами цього можуть слугувати: ярмарок, рибалка, плитки, нежить, попередити. Ми вже не кажемо про невідоме в українській мові «слідуючий» яке вживає кожен ліпший промовець.
Майже жодна реклама медичних препаратів чи побутової техніки не обходить стороною словосполучення: «попередити хворобу (нежить, псування тощо)». Дійсно, російське слово «предупредить» має два основних значення: не допустити щось та заздалегідь повідомити про щось. Однак в українській мові для позначення цих понять існує два слова – «запобігти» та «попередити» відповідно. Тобто хворобі запобігають! До речі, слово «нежить» як і «біль» – чоловічого роду, тому запобігають нежитю, а не нежиті, як каже переважна більшість «голосів з екрану».
Інша подібна помилка лунає, коли ми чуємо «на ярмарці товарів народної творчості». Звичайно, правильний відмінок слова чоловічого роду «ярмарок» – «на ярмарку».
Дуже дивно звучить українською вислів: «Того дня вони, як завжди, пішли на рибалку». Хотілося би побачити того рибалку, тобто людину, яка ловить рибу, на якого «вони, як завжди, пішли…». Зрозуміло, що в даному випадку необхідно було сказати «риболовля» чи «ловля риби».
Ще одна розповсюджена помилка впадає у вічі при перегляді реклами: коли при позначені багатьох плиток (керамічних) нам пропонують за законами російської мови купити «плитку».
Зрозуміло, що площі нашої газети не вистачить розповісти про всі чи найпоширеніші русизми в мові телебачення, хоча є ще й «квартири з усіма зручностями» (замість нормального українського «з усіма вигодами» з наголосом на другому складі), «попит і пропозиція» (замість «попит і пропонування») та багато інших випадків засмічення та перекручення нашої мови непотрібними запозиченнями з мов наших сусідів.
 Адже пропонуючи «чужому навчатися» Великий Кобзар заповідав і «свого не цюратися».

© BraveDefender 

Підсунули свиню Невмотивовані росіянізми в мові телебачення: 1 комментарий

  1. Дуже вдячна за таку публікацію. Є ще один росіянізм, що «прижився» і в наших письменників. Я маю на увазі слово «виглядати», не кого виглядати, а в значенні «мати вигляд». Анекдот з цього приводу. Просить учителька Миколку, щоб той розповів, як виглядає їхня корова (урок природознавства, можливо). Миколка відповідає: «А наша корова вже не виглядає! Тато все полагодив у сараї, і дірок більше немає, тож корова наша більше не виглядає».

Обсуждение закрыто.